Грущенко М.А. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ТОРГОВИХ МЕРЕЖ ТА ЙОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Торгівельна мережа як сукупність підприємств з постачання та продажу товарів населенню функціонує на відпрацьованих стандартизованих бізнес-процесах, менеджментом і сформованим корпоративним кліматом. Для покращення якості обслуговування покупців в таких мережах  впроваджено сучасні інформаційні системи, які дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення з меншими комерційними ризиками. Значним рівнем актуальності розвитку діяльності та можливостей сформувати цивілізовану й ефективну функціонуючу торгівельну мережу за рахунок зменшення ланковості товароруху, а отже й посередників – перекупників. Завдяки цим перевагам торгівля розвивається в різних країнах, зокрема в Україні. Пріоритетного розвитку вона набула в оптовій та роздрібній торгівлі як продовольчими та непродовольчими товарами.

Високими темпами почали розвиватися торговельні мережі в торгівлі непродовольчими товарами, але торгівля переважно відбувається за рахунок товарів іноземних виробників. Позитивним розвитком торгівлі є те, що в Україні почали створюватися франчайзингові мережі в різних сферах виробництва . Переважна їх кількість знаходиться в сфері торгівлі, із 98 підприємств 34 є франчайзинговими.

На розвиток торгової мережі впливають такі фактори:
- соціально-економічні й демографічні (статевовікова, соціальна і професійна приналежність, розмір і життєвий цикл сім'ї, кількість у пій дітей, рівень освіти, культури і стиль життя споживачів тощо);
-  географічні (величина населеного пункту за площею території та чисельністю населення, його значення за адміністративним поділом (місто, село) та виконуваними функціями, його роль у загальній системі розселення і взаємозв'язок з іншими населеними пунктами тощо);
- містобудівні (особливості планування, функціонального зонування (у містах, наприклад, відокремлюють житлові, промислові та складські зони, ділові центри, місця масового відпочинку населення) і забудови території населеного пункту, густота розселення, поверховість житлових будинків, споруд та різних установ, де перебувають потенційні покупці);
- транспортні (рівень забезпеченості мешканців населеного пункту транспортом загального використання, ефективність його функціонування, транспортний взаємозв'язок з іншими населеними пунктами, стан розвитку особистого автомобільного транспорту);
- організаційно-технологічні (комп'ютерна і телекомунікаційна техніка й технології, штрихове кодування та методи продажу товарів.);
- управлінські (логістичні підходи в управлінні, стратегія економічного розвитку, рівень регулювання з боку держави);
- фінансові (обсяг капітальних вкладень, рівень інвестиційної активності, пільгове кредитування тих видів і типів торговельних підприємств, розвиток яких доцільно стимулювати).