Сергійчук В.О., ПРИНЦИП ОПТИМАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМИ ПОТОКАМИ

ПРИНЦИП ОПТИМАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМИ ПОТОКАМИ

Управлення туристичними потоками характеризується комплексом заходів, пов’язаних з певними витратами ресурсів, сукупність яких у розрахунку на одного туриста може бути представлена у грошовому вираженні. І, навпаки, з кожною сумою грошових коштів на одного туриста пов’язаний певний набір можливих туристичних послуг. У межах цієї суми можна обрати найкращу технологію обслуговування туристів, пристосовану до реалізації економічних інтересів, які визначають основні характеристики системи управління туристичними потоками.

Тим самим при кожному значенні z (сумарні витрати на одного споживача туристичних послуг) можна отримати функцію розподілу Фz(u) туристичних потоків u. Зі зростанням z вибір технологій туристичного обслуговування розширюється. Але оскільки за кожної z величина туристичного потоку є випадковою, тому необхідно їх порівнювати, що дозволяє отримати m(z),, (z) –  середнє значення і дисперсію туристичних потоків при технології обслуговування туристів, яка характеризується витратами z.
Вибір відповідного двопараметричного розподілу (нормального, рівномірного  тощо) і визначить функцію Ф. Якщо відомі дані про розподіл туристичних потоків за істотно різних рівнів витрат z1 і z2 на обслуговування, то щільність розподілу ймовірностей φ (z, u) можна описати у вигляді:


Надалі припустимо, що щільність φ задовольняє деяким умовам, зміст яких зводиться до наступного:
1) величина туристичного потоку обмежена, які б не були витрати на технологію обслуговування;
2) за малих варіацій витрат z величина туристичного потоку не змінюється;              
3) із зростанням z ймовірність отримання більш великих туристичних потоків не менша ніж фіксований рівень u.



Відповідно до вище зазначеного визначено,  що при певному рівні розвитку технологічного обслуговування існує норматив витрат на обслуговування туристів (грн. / туриста) перевищення якого є не рентабельним для підприємства.  


1. Беллман Р. Динамическое программирование / Р. Беллман. – М. : Издательство иностранной литературы, 1960. – 400 с.
2. Беллман Р. Прикладные задачи динамического программирования / Р. Беллман, С. Дрейфус. – М. : Наука, 1965. – 459 с.