Тронь С.П. Структура діагностики ефективності інформаційного забезпечення процесно-орієнтованого управління торговельними підприємствами

автор **Admin** Пт Лист 17, 2017 8:42 am

С.П. Тронь, к.е.н.

Структура діагностики ефективності інформаційного забезпечення процесно-орієнтованого управління торговельними підприємствами

Головним недоліком класичних підходів до оцінки ефективності економічного суб’єкта є приділення головної уваги саме отриманню результату оцінки ефективності без здійснення аналізу причин, чому внаслідок дій підприємства отримано саме такий ефект [1,2].

Ефект оцінюється як позитивний, якщо отримано покращення цільових показників, або негативний – у протилежному випадку. У результаті керівництво підприємства не має можливості оцінити, наскільки повно було використано наявні можливості, тобто, який коефіцієнт корисної дії у проведених заходів. Тому пропонується не лише оцінювати економічний ефект від інформаційного забезпечення при процесно-орієнтованому управлінні торговельним підприємством, але й здійснювати діагностику ефективності.

Під діагностикою ефективності мається на увазі співставлення витрат на розробку та функціонування інформаційного забезпечення з тими наслідками його використання, що можуть бути кількісно або якісно оцінено, та аналіз причин таких наслідків. При цьому визначаються недостатньо ефективні бізнес-процеси та ступінь відхилення характеристик торговельного підприємства від встановлених цільових показників, а також аналізується шлях, яким було отримано економічний ефект [3,4].

Головним показником більшості вітчизняних торговельних підприємств є прибуток. Кількість великих корпоративних торговельних підприємств, для яких має сенс як головний цільовий показник встановлювати вартість підприємства, є порівняно незначною. Тому як загальний цільовий показник моделі встановлено прибуток підприємства від торговельної діяльності.

Цільовий показник прибутку підприємства залежить від декількох кількісних показників, що характеризують виконання завдань, які вирішуються завдяки інформаційному забезпеченню при процесно-орієнтованому управлінні торговельним підприємством. У свою чергу, виконання завдань залежить від ефективності складових інформаційного забезпечення процесно-орієнтованого управління [3,4].

Отже, структура діагностики ефективності інформаційного забезпечення при процесно-орієнтованому управлінні торговельним підприємством складається з трьох рівнів (рис. 3.3).

На першому рівні оцінюється цільовий показник оцінки ефективності функціонування торговельного підприємства в цілому. Для більшості вітчизняних торговельних підприємств це прибуток, але можуть також бути встановлені інші стратегічні цільові показники. Також оцінюється безпосередньо економічний ефект від здійснених заходів з впровадження інформаційного забезпечення.

На другому етапі оцінюються фінансові показники, на які має вплив інформаційне забезпечення процесно-орієнтованого управління. Ці показники мають кількісну оцінку у грошовому вимірі, тому між ними та стратегічним цільовим показником може бути виявлено залежність з використанням математичних методів або шляхом логічного висновку. До фінансових показників, на які має вплив інформаційне забезпечення процесно-орієнтованого управління, віднесено:

валовий дохід і витрати, прямо пов’язані з розміром прибутку та динаміка яких дає можливість оцінити ефективність діяльності торговельного підприємства в цілому;

дохід і витрати операційної діяльності, потрібні для аналізу ефективності основного напряму діяльності торговельного підприємства;

деталізація операційного доходу за групами товарів і послуг, завдяки чому можна визначити, які саме проекти є джерелом прибутку для торговельного підприємства;

витрати на збут, дослідження яких допомагає виявити, наскільки ефективними є маркетингові заходи та логістична система;

собівартість, що дозволяє здійснити аналіз прямих витрат на товари та послуги;

інші показники, включення яких до моделі діагностики залежить від особливостей діяльності конкретного підприємства (адміністративні витрати, витрати на залучення коштів, інші операційні витрати тощо).

На третьому етапі оцінюються нефінансові показники ефективності інформаційного забезпечення процесно-орієнтованого управління. Це показники, які не обов’язково мають грошовий вимір, більш того, вони можуть мати як кількісний, так і якісний вимір

Тронь С.П. Структура діагностики ефективності інформаційного забезпечення процесно-орієнтованого управління торговельними підприємствами 21.1510900870

Рис. Стуктура аналізу ефективності інформаційного забезпечення при процесно-орієнтованому управлінні торговельним підприємством (розроблено автором)

Але ці показники відображають, як змінились управлінські процеси, ефективність яких залежить від інформаційного забезпечення процесно-орієнтованого управління, тому між ними та показниками попереднього рівня можна встановити логічний зв’язок.

До нефінансових показників ефективності інформаційного забезпечення при процесно-орієнтованому управлінні відносяться:

ступінь покриття інформаційним забезпеченням елементарних бізнес-процесів;
ефективність автоматизації елементарних бізнес-процесів;
охоплення інформаційним забезпеченням характеристик торговельного підприємства при складанні управлінських звітів;
витрати на розробку та впровадження інформаційного забезпечення;
витрати на користування інформаційним забезпеченням;
ефект від підвищення продуктивності праці;
точність та строки прогнозування;

Таким чином, перший етап дозволяє здійснити оцінку ефективності функціонування торговельного підприємства шляхом розрахунку його прибутку та відокремити економічну ефективність проекту впровадження інформаційного забезпечення процесно-орієнтованого управління. Другий етап одночасно відноситься до оцінки ефективності, адже дає можливість порівняти отримані значення фінансових показників із попередніми, та до діагностики ефективності, оскільки дозволяє дослідити шляхи впливу фінансових показників на цільові показники торговельного підприємства. Третій етап є головним для діагностики ефективності, адже він дозволяє ув’язати фінансові показники з тими впливами на систему управління, які здійснює інформаційне забезпечення. Отже, будується система зв’язків кількісних фінансових показників підприємства з показниками інформаційного забезпечення. Це дозволяє здійснювати регулярний контроль з підвищення ефективності інформаційного забезпечення.

Список використаних джерел

1. Альошкін В.С. Система показників оцінювання ефективності соціально–економічних результатів діяльності підприємства / В.С. Альошкін, О.О. Гречишкіна // Університетські наукові записки. – 2008. – № 2. – С. 344-346.
2. Арич М.І. Оцінка ефективності управління фінансово– економічними результатами підприємств за допомогою матричного методу / М.І. Арич // Науковий вісник [Буковинського державного фінансово– економічного університету]. Економічні науки. – 2014. – Вип. 26. – С. 54- 62.
3. Рогоза М.Є., Тронь С.П. Особливості формування та вдосконалення інформаційного забезпечення процесно-орієнтованого управління торговельними підприємствами/ Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки-2015-№ 15(3. - Херсон: 2015-№ 15(3)-С. 89-93.

4. Рогоза М.Є., Тронь С.П. Концептуальні засади інформаційного забезпечення процесно-орієнтованого управління торговельними підприємствами/Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки-2016-№ 16(3)- Херсон: 2016-№ 16(3)-С. 51-54.