Рогоза С.М., ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ В УМОВАХ НЕСТІЙКОЇ ЕКОНОМІКИ

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ В УМОВАХ НЕСТІЙКОЇ ЕКОНОМІКИ

В сучасних умовах забезпечення розвитку вітчизняним підприємствам необхідно здійснити перехід до інноваційного типу відтворення, що можливо на засадах розробки теоретичних та методичних підходів до удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку, Це особливо важливо не тільки для забезпечення оперативного управління, а й для процесів  управління стратегічного планування. Необхідною умовою при розробці на підприємстві організаційно-економічного механізму розвитку є врахування процесів визначення сукупності економічних відносин, принципів, методів і форм організації створення, промислового впровадження та комерціалізації нововведень [1].

Формування такого механізму в умовах нестабільних процесів в економіці можливо на умовах представлення його як динамічної системи, що враховує вплив на розвиток багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів, що охоплює всі види діяльності. Серед підходів до визначення та класифікації таких факторів можливо виділити групи за видами, що впливають на розробку  або  поліпшення видів продукції, технологій, процесів (виробничих, маркетингових, управлінських, зміни структури та комунікацій в управлінні, планування в різних видах) [2,3].

Актуальність розробки механізмів розвитку в умовах нестабільної економіки має значний рівень, оскільки в таких умовах на перше місце виходить процеси аналізу середовища діяльності та ефективного моніторингу його змін. Крім того, необхідно мати на увазі, що аналіз  і моніторинг потреб споживачів та змін у їхній поведінці стають основними процесами у стратегічно важливих процесах підприємства [3]. Врахування таких процесів визначає подальші підходи формування механізмів розвитку у діяльність підприємства для управління процесами стратегічного планування. Тому, формування моделей механізму розвитку для створення продукту, його серійного  виробництва, доведення до споживача та впливу на його поведінку,  забезпечує одержання прибутку як складової ресурсів розвитку[4,5].

Механізм розвитку підприємства будуються на умовах забезпечення збалансованості та внутрішньовиробничої пропорційності між структурними підрозділами на інноваційній основі, що забезпечує реалізацію потенціалу підприємства та конкуренцію у створенні якісно нових технологій, форм організації виробництва, маркетингового процесу,  використання кваліфікації персоналу в організації ефективного інноваційного процесу.

Серед принципів, що необхідні для ефективних форм існування механізмів розвитку необхідно виділити в такій послідовності: цілісність, адаптивність , системність. При цьому системність виступає основою для етапів розробки кожної складової механізму, оскільки необхідно враховувати вплив на кожному етапі стратегічного планування розвитку для врахування можливостей сильних і слабких сторін внутрішнього середовища для реакції на вплив зовнішнього середовища. Крім того, в процесах стратегічного планування у механізмах розвитку необхідно передбачати можливість визначення ресурсів  для приймання рішення своєчасного їх перерозподілу.

Умови функціонування в конкурентному зовнішньому середовищі, яке  характеризуються динамічністю, мінливістю, ризиками, в стратегічній перспективі будуть висувати нові вимоги до адаптивності підприємства через здатність активно реагувати на зміни. Тому механізм управління власними ресурсами в таких задачах повинен передбачати при формуванні напрямів розвитку потенціалу підприємства  підходи по формуванню такої характеристики як гнучкість, що можливо за умови формування стратегічних цілей на основі використання та формування ресурсів в процесі всього періоду планування. Незалежно від поняття розуміння складної, багатовекторної та динамічної системи розвитку врахування функціональних можливостей підприємства у механізмах пропонується для можливостей генерації  перспективних змін. Тобто механізми розвитку підприємства повинні передбачати  інструменти та напрями підвищення гнучкості, а також забезпечення бачення перспектив діяльності, що забезпечує прибутковість.

Ринкові умови диктують ситуацію, коли обсяги розвитку  виробництва, інноваційна та інвестиційна діяльність повинні пов’язуватись  з ефективністю, оскільки в іншому випадку механізм не буде працювати, тому суттєві проблеми на шляху подальшого розвитку можливо за умови  планування орієнтованого  на кінцевий результат.


1. Тульчинська С. О. Функціонування організаційно-економічного механізму інноваційного процесу [Текст] / С. О. Тульчинська // Стратегічні пріоритети. – 2008. – №1(6). – С. 89-95.
2. Славута О. Ю. Організаційно-економічний механізм управління інноваційною діяльністю підприємств з виробництва курячого м’яса [Текст] / О. Ю. Славута //Економіка харчової промисловості. – 2014. – № 1(21). – С. 94-97.
3.Рогоза М.Є., Рогоза С.М. Особливості формування та управління процесами стратегічного планування при інноваційному розвитку підприємства// Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної Інтернет - конференції  (15 - 16 листопада 2016 року, ПОЛТАВА): ЕКОНОМІКА СЬОГОДНІ: проблеми моделювання та управління  ( Полтавський університет економіки і торгівлі)-с. 4-6. - http://www.ek.puet.edu.ua/files/es2016.pdf
4. Глобальна економічна криза 2008-2010 років: світовий досвід та шляхи подолання в Україні/ Механізм адаптації підприємств до зовнішнього середовища через реструктуризацію: Монографія/ В.П Антонюк, …,  М.Є.Рогоза, В.А.Ткаченко та ін.; за заг. Ред.. В.І. Ляшенка-  Донецьк-Київ: Юго-Восток, 2010.-414 с. – (С. 215-226).
5. Вовк О. А. Підходи до формування організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності на підприємстві/ Сучасні підходи до управління підприємством: Збірник тез доповідей VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, 28 квітня 2016 р. – К: Вид-во «Політехніка», 2016. – c. 15 с./ http://fmm.kpi.ua/_userfiles/!%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82_2016_%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE.pdf