Драпата М.Б. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК СПОСІБ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ"
Економiка сьогоднi :: VІІ Всеукраїнська науково-практична Інтернет - конференції «Економіка сьогодні: проблеми моделювання та управління» :: 1. Управління економічними системами і процесами.
Сторінка 1 з 1
Драпата М.Б. "КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК СПОСІБ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ"
М.Б.Драпата, студентка 4-го курсу
Рівненський державний гуманітарний університет
КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК СПОСІБ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
В процесі розвитку організації, що веде до змін та удосконалення діяльності підприємства, корпоративна культура виступає з’єднувальною ланкою. Завдяки комплексності вона, з одного боку, задає етику і естетику організації, обмеження і можливості, об’єднуючи її персонал; з іншого боку – можливість реалізації системоутворюючих функцій організації, її технологічні переваги і правила, і, нарешті, сприйняття і ставлення до вимог зовнішнього і внутрішнього середовища.
Для забезпечення успішного і ефективного впровадження змів в компанії і, в свою чергу, максимізувати цінність людських ресурсів, потрібне свідоме та цілеспрямоване управління корпоративною культурою. Здатність управляти корпоративною культурою повинна стати обов’язковим аспектом діяльності керівників, адже її правильне формування є істотним чинником успіху організації. Важливим є визначення правильної, найбільш підходящої для компанії корпоративної культури і її зміна відповідно до поставлених пріоритетів.
Основними завданнями при управлінні корпоративною культурою є виділення її основних характеристик, ефективне регулювання ними, забезпечення єдності між базовими і вторинними характеристиками, запобігання конфліктів. Однак, управління корпоративною культурою неможливо без розуміння сутності цього поняття.
В цілому корпоративну культуру можна визначити як сукупність зв’язків, що підтримують організаційні відносини людей. Заснована корпоративна культура на формальних і неформальних правилах і нормах діяльності, що включають такі елементи, як стиль керівництва, звичаї, традиції, віру, символіку, особливості поведінки персоналу, показники задоволеності працівників умовами праці, перспективи розвитку тощо [3].
Корпоративна культура – це сукупність моделей поведінки, які набуті, засвоєні організацією в процесі адаптації до зовнішнього середовища та внутрішньої інтеграції, які показали свою ефективність і поділяються більшістю членів організації. Компонентами корпоративної культури є прийнята система лідерства, стилі й методи вирішення конфліктів, діюча система комунікації, місце співробітника в організації, загальноприйнята символіка та традиції [2, c.7].
Можемо сказати, що корпоративна культура – це свого роду візитна картка підприємства, оскільки вона є відображенням тих поглядів, яких дотримується керівництво компанії. Це багаторівнева структура, компонентами якої є філософія компанії, загальнолюдські і ділові етичні стандарти, ієрархія виробничих відносин, поведінкові норми. Більшою мірою вона є елементом внутрішньої саморегуляції і самоконтролю, відданості працівників своєму підприємству, що досягається керівниками.
Успішний розвиток будь-якого підприємства, його висока конкурентоспроможність, здатність ефективно функціонувати багато в чому залежить від відданості його персоналу своїй роботів, від того наскільки особисті цілі й потреби працівників збігаються зі стратегічними цілями, що стоять перед ним. Значення корпоративної культури у формуванні та розвитку такої прихильності важко переоцінити, завдяки їй персонал починає ототожнювати себе і своє благополуччя з компанією і її успішною роботою на ринку, що виражається в прагненні працювати навіть за меншу винагороду і з більшим навантаженням, при цьому максимально використовую свій потенціал. Прихильність персоналу компанії веде до об’єднання, згуртування для вирішення цілей, мотивує працівників докладати максимальні особисті зусилля і підвищує лояльність – емоційну прихильність до колективу і підприємства.
Корпоративна культура, сформована з урахуванням поглядів та цінностей персоналу компанії, дозволяє підтримувати в організації сприятливий психологічний клімат, творчу атмосферу, що є одними з найважливіших стимулюючих нематеріальних чинників. Ідентифікуючи себе і свої життєві цілі з процвітанням та розвитком компанії, працівники можуть піти на деякі жертви матеріального плану заради того, щоб відчувати себе і залишатися членами її колективу.
Можна зробити висновок, що для забезпечення стабільного розвитку підприємства, досягнення поставлених цілей та підвищення ефективності його діяльності, керівництву слід формувати та розвивати корпоративну культуру, яка, в свою чергу, буде відображати внутрішні та зовнішні інтереси компанії. Тільки в такому випадку корпоративна культура стає інструментом управління персоналом і зможе виконувати ті функції, які матимуть позитивний вплив на стан підприємства і взаємини його працівників. Вона повинна знаходитися в центрі постійної уваги керівників.
Список використаних джерел:
1. Воронкова А. Е. Корпорації: управління та культура : монографія / А. Е. Воронкова, М. М. Баб'як, Е. Н. Коренєв, І. В. Мажура. - Дрогобич : Вимір, 2006. - 376 с
2. Дяченко Т.О. Взаємозв’язок розвитку корпорацій із застосуванням корпоративної культури / Т.О. Дяченко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 10. – С. 7-10.
3. Тарасова О.В. Корпоративна культура як інструмент ефективного менеджменту підприємства / В.В.Тарасова // Економіка харчової промисловості. – 2013. - №3(19). – с. 28-32
4. Чернишова Т. О.. Деякі аспекти корпоративної культури організації / Т. О. Чернишова, Т. А. Немченко // Наукові праці КНТУ, Економічні науки . – Кіровоград: КНТУ, 2010. – вип. 17. - с. 25-31.
Рівненський державний гуманітарний університет
КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК СПОСІБ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
В процесі розвитку організації, що веде до змін та удосконалення діяльності підприємства, корпоративна культура виступає з’єднувальною ланкою. Завдяки комплексності вона, з одного боку, задає етику і естетику організації, обмеження і можливості, об’єднуючи її персонал; з іншого боку – можливість реалізації системоутворюючих функцій організації, її технологічні переваги і правила, і, нарешті, сприйняття і ставлення до вимог зовнішнього і внутрішнього середовища.
Для забезпечення успішного і ефективного впровадження змів в компанії і, в свою чергу, максимізувати цінність людських ресурсів, потрібне свідоме та цілеспрямоване управління корпоративною культурою. Здатність управляти корпоративною культурою повинна стати обов’язковим аспектом діяльності керівників, адже її правильне формування є істотним чинником успіху організації. Важливим є визначення правильної, найбільш підходящої для компанії корпоративної культури і її зміна відповідно до поставлених пріоритетів.
Основними завданнями при управлінні корпоративною культурою є виділення її основних характеристик, ефективне регулювання ними, забезпечення єдності між базовими і вторинними характеристиками, запобігання конфліктів. Однак, управління корпоративною культурою неможливо без розуміння сутності цього поняття.
В цілому корпоративну культуру можна визначити як сукупність зв’язків, що підтримують організаційні відносини людей. Заснована корпоративна культура на формальних і неформальних правилах і нормах діяльності, що включають такі елементи, як стиль керівництва, звичаї, традиції, віру, символіку, особливості поведінки персоналу, показники задоволеності працівників умовами праці, перспективи розвитку тощо [3].
Корпоративна культура – це сукупність моделей поведінки, які набуті, засвоєні організацією в процесі адаптації до зовнішнього середовища та внутрішньої інтеграції, які показали свою ефективність і поділяються більшістю членів організації. Компонентами корпоративної культури є прийнята система лідерства, стилі й методи вирішення конфліктів, діюча система комунікації, місце співробітника в організації, загальноприйнята символіка та традиції [2, c.7].
Можемо сказати, що корпоративна культура – це свого роду візитна картка підприємства, оскільки вона є відображенням тих поглядів, яких дотримується керівництво компанії. Це багаторівнева структура, компонентами якої є філософія компанії, загальнолюдські і ділові етичні стандарти, ієрархія виробничих відносин, поведінкові норми. Більшою мірою вона є елементом внутрішньої саморегуляції і самоконтролю, відданості працівників своєму підприємству, що досягається керівниками.
Успішний розвиток будь-якого підприємства, його висока конкурентоспроможність, здатність ефективно функціонувати багато в чому залежить від відданості його персоналу своїй роботів, від того наскільки особисті цілі й потреби працівників збігаються зі стратегічними цілями, що стоять перед ним. Значення корпоративної культури у формуванні та розвитку такої прихильності важко переоцінити, завдяки їй персонал починає ототожнювати себе і своє благополуччя з компанією і її успішною роботою на ринку, що виражається в прагненні працювати навіть за меншу винагороду і з більшим навантаженням, при цьому максимально використовую свій потенціал. Прихильність персоналу компанії веде до об’єднання, згуртування для вирішення цілей, мотивує працівників докладати максимальні особисті зусилля і підвищує лояльність – емоційну прихильність до колективу і підприємства.
Корпоративна культура, сформована з урахуванням поглядів та цінностей персоналу компанії, дозволяє підтримувати в організації сприятливий психологічний клімат, творчу атмосферу, що є одними з найважливіших стимулюючих нематеріальних чинників. Ідентифікуючи себе і свої життєві цілі з процвітанням та розвитком компанії, працівники можуть піти на деякі жертви матеріального плану заради того, щоб відчувати себе і залишатися членами її колективу.
Можна зробити висновок, що для забезпечення стабільного розвитку підприємства, досягнення поставлених цілей та підвищення ефективності його діяльності, керівництву слід формувати та розвивати корпоративну культуру, яка, в свою чергу, буде відображати внутрішні та зовнішні інтереси компанії. Тільки в такому випадку корпоративна культура стає інструментом управління персоналом і зможе виконувати ті функції, які матимуть позитивний вплив на стан підприємства і взаємини його працівників. Вона повинна знаходитися в центрі постійної уваги керівників.
Список використаних джерел:
1. Воронкова А. Е. Корпорації: управління та культура : монографія / А. Е. Воронкова, М. М. Баб'як, Е. Н. Коренєв, І. В. Мажура. - Дрогобич : Вимір, 2006. - 376 с
2. Дяченко Т.О. Взаємозв’язок розвитку корпорацій із застосуванням корпоративної культури / Т.О. Дяченко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 10. – С. 7-10.
3. Тарасова О.В. Корпоративна культура як інструмент ефективного менеджменту підприємства / В.В.Тарасова // Економіка харчової промисловості. – 2013. - №3(19). – с. 28-32
4. Чернишова Т. О.. Деякі аспекти корпоративної культури організації / Т. О. Чернишова, Т. А. Немченко // Наукові праці КНТУ, Економічні науки . – Кіровоград: КНТУ, 2010. – вип. 17. - с. 25-31.
Artem_Ambartsumyan- Кількість повідомлень : 24
Дата реєстрації : 15.11.2017
Схожі теми
» Чайка І.П. "УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИМ ПРОСТОРОМ ПІДПРИЄМСТВА"
» Сергійчук В.О., ПРИНЦИП ОПТИМАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМИ ПОТОКАМИ
» Левчишин В. О.,Нікшич С.М. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ У КОЛЕКТИВІ"
» Кошель О. А., МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЕКОНОМІЧНОГО ОБ’ЄКТА
» Таран О.М., ВИБІР СТРАТЕГІЧНИХ ПОЗИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА ЯК УМОВА ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
» Сергійчук В.О., ПРИНЦИП ОПТИМАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМИ ПОТОКАМИ
» Левчишин В. О.,Нікшич С.М. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ У КОЛЕКТИВІ"
» Кошель О. А., МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЕКОНОМІЧНОГО ОБ’ЄКТА
» Таран О.М., ВИБІР СТРАТЕГІЧНИХ ПОЗИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА ЯК УМОВА ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
Економiка сьогоднi :: VІІ Всеукраїнська науково-практична Інтернет - конференції «Економіка сьогодні: проблеми моделювання та управління» :: 1. Управління економічними системами і процесами.
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
|
|